Літературний паспорт епічного твору
16.04.2024
ТЕМА
Література рідного краю Іван Корнющенко (18.09.1936-28.04.2023) "Зорі над криницею"
1.Опрацювати матеріали блогу
Народився Іван Корнющенко 18 вересня 1936 року в с. Новомихайлівка Сумського району. Письменник належить до так званих дітей війни. А це - і бомбардування рідної Новомихайлівки, і раннє напівсирітство, і повсякденне збирання колосків у полі, аби вижити, і незабутні перші роки навчання, коли в класі замерзало чорнило, а писати доводилося на полях газетних сторінок. Після закінчення Степанівської семирічки в неповних 14 років довелося йти на будівництво, де хлопчина подавав на риштування цементний розчин та цеглу і тяжкою працею підірвав здоров'я. Коли письменник Іван Корнющенко був ще дитиною, у його житті відбувся такий епізод. Прилетіли навесні в село чорногузи. Усі знайшли собі місце, а одна пара гнізда собі чомусь не мостила. І вирішили малий Іван із другом допомогти птахам. Закріпили старе колесо на розкішній та розлогій липі і стали чекати. Довго спостерігали, як по кілька разів на день сідали лелека з лелечихою на те колесо, але жодної гілочки, щоб вимостити гніздо, так і не поклали. Засперечалися хлопці, чому чорногузи відмовилися від їхніх послуг. А старий Євдоким Тимофійович їм пояснив: "... лелека не мостить гнізда на липі, бо, коли вона цвіте, і дорослі, і лелеченята чадіють від запаху того цвіту..." . З того часу почав хлопець пильніше придивлятись до навколишнього світу.Так, Іван Корнющенко – журналіст за професією і літературний дослідник за покликанням. Разом з цим літературознавець, фольклорист, палкий природолюб, художник, фотограф, письменник-прозаїк.Талант Івана Пилиповича барвистий і багатогранний. Його твори цікаві, змістовні, художні. По краплинці збирає автор свої спостереження, а потім ділиться зібраним з читачами.
2.Прочитати одне з оповідань І Корнющенка на вибір(можна обрати розміщене у блозі) і скласти до нього простий чи складний план
3.*За бажанням намалювати ілюстрації
12.03.2024ТЕМА М.Павленко "Русалонька із 7-В, або прокляття роду Кулаківських"1. Згадати сюжет повісті-казки й записати по кілька подій у колонки
ТЕМА
Література рідного краю
1.Опрацювати матеріали блогу
3.*За бажанням намалювати ілюстрації
Реальне
Фантастичне
30.01.202416.01.2024р.
25.12.2023р. Література рідного краю. Леонід Смілянський
Леонід Іванович Смілянський народився 27 лютого 1904 року у місті Конотоп Сумської області в родині робітника залізничних майстерень. Після закінчення спочатку Конотопського залізничного технікуму, а потім філологічного факультету Київського інституту народної освіти він в 1928–1931 рр., учився в аспірантурі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії наук УРСР.
Леонід Смілянський прийшов у літературу в другій половині 20-х років, одразу приставши до ідейно-естетичних платформ ВУСППу і «Молодняка». На сторінках видань цих літоб'єднань з'явилися і перші його твори. Письменник не був вільним від тогочасних літературних стереотипів, пробував виводити «на чисту воду» буржуазних спеців, розвінчував непманів, художньо осмислював «реакційну суть дрібновласницької стихії». Усе це є в його першій збірці оповідань «Нові оселі» (1928). Тоді ж почав освоювати «велику» прозу, написавши повість «Машиністи» (1927), присвячену складним подіям громадянської війни в Україні.
На перевалі 20 – 30-х років, творчою уявою Л. Смілянського повністю заволоділа ідея «жити комуною», паростки якої можна відшукати в його ранніх оповіданнях («Каламут», «Стара історія», «Злочин бригадира»). Одна за одною пишуться повісті «Мехзавод» (1930), «Периферія» (1933), «Полонений» (1934), пізніше дописана і трансформована в роман «Зустрічі» (1935). Цими творами та ще рядом оповідань вичерпується «робітничий цикл» Л. Смілянського.
Другим великим «масивом» творчості письменника є проза про Велику Вітчизняну війну. За період з 1941 по 1950 р. він присвятив цій темі роман, п'ять повістей, ряд оповідань і новел. Леоніду Смілянському належить першість у створенні художніх творів «великої» прози – воєнної повісті й роману.
Значною заслугою Л. Смілянського стало те, що в умовах певної демократизації суспільства періоду війни, зниження тотального «пресингу» сталінщини він відчув потребу і почав послідовно осмислювати художніми засобами проблему національного як важливого засобу гуманізації особистості й суспільства. Паростки цієї проблеми спостерігаються і в «Золотих воротах» та «Думі про Кравчиху» (1942), ще чіткіше виражені вони в романі «Євшан-зілля» (1943).
Лише недавно знято тавро забуття з повісті «Софія» (1944), де тема національного відродження набула найбільшого звучання, що накликало на «Софію» і самого автора нещадний гнів вульгарно-соціологічної критики. Бурхлива наклепницька кампанія не зламала письменника. 1950 р. він публікує повість «Сашко», популярну й досі серед школярів, яка стала останнім твором письменника про війну.
Третій важливий цикл творчості Л. Смілянського – історико-біографічна проза і драматургія. На відміну від двох попередніх – комунарського і воєнного – цикл творився у різні періоди життя, починаючи з повісті «Михайло Коцюбинський» (1939). Факти свідчать, що звертався він до історико-біографічної теми, як правило, після несправедливих, жорстоких і грубих нападок послужливо-вульгарної критики. Так було в 1944–1945 роках, коли була написана п'єса про І. Франка «Мужицький посол», так сталося і в 1952–1953 роках, коли з'явилися «Червоні троянди» – твір про Лесю Українку. Історико-біографічна тема була для письменника своєрідним прихистом, певним відходом від немилосердної буденщини.
Найкращим твором письменника на історико-біографічну тему є роман у двох книгах «Поетова молодість» (книга І – I960 р., книга II – 1963 р.) про Т. Шевченка, розпочатий ще перед війною. Авторові пощастило органічно поєднати тут історичну фактологію з обґрунтованим і достовірним художнім домислом, абстрагуватися (хоч і не повною мірою) від стереотипного зображення й наблизитися до опанованої ще в 30-х роках об'єктивістської позиції оповідача. «Поетова молодість» заслужено стала в ряд кращих літературних творів.
Леонід Смілянський залишив по собі досить значну літературну спадщину. Крім уже згадуваних, письменник звертався у своїй творчості до історичної теми, написавши, зокрема, драму «Заграви», оповідання «Сад». За сценаріями Л. Смілянського створені кінофільми «Іван Франко» і «Сашко».
Твори письменника неодноразово перекладалися різними мовами. Він працював також як перекладач і критик.
08.06.2022Список літератури на літо 8 клас українська література нова програма
Українські народні думи. «Маруся Богуславка»;Леся Українка «Давня казка»;Карпенко-Карий «Сто тисяч»;М. Коцюбинський «Дорогою ціною»;О. Довженко «Ніч перед боєм»;Н. Бічуя «Шпага Славка Беркути»;В. Дрозд «Білий кінь Шептало»;Ю. Винничук «Місце для дракона»;В. Чемерис «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання».
01.06.2022ТЕМА Література рідного краю. Людмила Ромен. Огляд поетичної творчості
1. Ознайомитися з творчістю Людмили Ромен. Переглянути відео. Читати поезію.
Людмила Валентинівна Ромен (Шевченко) народилася 28 січня 1959 року в м. Ромні Сумської області в сім’ї робітників: Анастасії Миколаївни та Валентина Григоровича Гудкових. За національністю українка. 
Тут в Ромні 1976 року закінчила середню школу № 11 та музичну школу по класу фортепіано.З 1976 по 1979 рр. проживала в білоруському місті Новополоцьк Вітебської області, де навчалася в музичному училищі на фортепіанному відділі, але тяжка професійна хвороба не дала змоги закінчити училище. Закінчила Вітебську бухгалтерську школу.В 1980 році повернулася в Україну в рідні Ромни. Працювала контролером-оператором Роменського інформаційно-обчислювального центру, концертмейстером при Палаці піонерів.
Продовжила навчання в Сумському культосвітньому училищі на диригентсько-хоровому відділі, яке і закінчила в 1983 році. Ще на ІV курсі працювала викладачем в музичній студії при БК ЧРЗ. Далі — викладач теорії та фортепіано в Низівській музичній школі, головний бухгалтер виробничо-комерційного підприємства «Січ» .
З 1992 року перебуває на пенсії по інвалідності. Долучившись до хорового мистецтва, почала писати фортепіанні, хорові та пісенні твори. В її доробку 30 фортепіанних творів, 16 партитур для хору, більше 100 пісень на власні слова та твори українських поетів. Серед них : Олександр Олесь, Олег Ольжич, Олена Теліга, Микола Вороний, Василь Симоненко, Вадим Крищенко, Олекса Ющенко, Михайло Шевченко, Надія Степула. Дмитро Нитченко Божена Коваленко та інші.Підтримує тісні зв’язки з творчою інтелігенцією рідного міста Ромен. Активно долучалася до створення літературного музею Роменщини, обласного музею літератури та мистецтва при ЗОШ №3 м.Шостки.
06.04.2022
ТЕМА
Любов Пономаренко "Гер переможений"Загальнолюдська ідея гуманізму в новелі
1.Прочитати новелу"Гер переможений"с.243-245
2.Скласти план до новели
3.*Намалювати ілюстрацію до новели
04.04.2022р.ТЕМА
Розвиток мовлення №4 Твір-роздум"Творення добра й краси у світі"(письмово)
|
Реальне |
Фантастичне |
|
|
|
|
|
|
Леонід Іванович Смілянський народився 27 лютого 1904 року у місті Конотоп Сумської області в родині робітника залізничних майстерень. Після закінчення спочатку Конотопського залізничного технікуму, а потім філологічного факультету Київського інституту народної освіти він в 1928–1931 рр., учився в аспірантурі при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії наук УРСР.
Леонід Смілянський прийшов у літературу в другій половині 20-х років, одразу приставши до ідейно-естетичних платформ ВУСППу і «Молодняка». На сторінках видань цих літоб'єднань з'явилися і перші його твори. Письменник не був вільним від тогочасних літературних стереотипів, пробував виводити «на чисту воду» буржуазних спеців, розвінчував непманів, художньо осмислював «реакційну суть дрібновласницької стихії». Усе це є в його першій збірці оповідань «Нові оселі» (1928). Тоді ж почав освоювати «велику» прозу, написавши повість «Машиністи» (1927), присвячену складним подіям громадянської війни в Україні.
На перевалі 20 – 30-х років, творчою уявою Л. Смілянського повністю заволоділа ідея «жити комуною», паростки якої можна відшукати в його ранніх оповіданнях («Каламут», «Стара історія», «Злочин бригадира»). Одна за одною пишуться повісті «Мехзавод» (1930), «Периферія» (1933), «Полонений» (1934), пізніше дописана і трансформована в роман «Зустрічі» (1935). Цими творами та ще рядом оповідань вичерпується «робітничий цикл» Л. Смілянського.
Другим великим «масивом» творчості письменника є проза про Велику Вітчизняну війну. За період з 1941 по 1950 р. він присвятив цій темі роман, п'ять повістей, ряд оповідань і новел. Леоніду Смілянському належить першість у створенні художніх творів «великої» прози – воєнної повісті й роману.
Значною заслугою Л. Смілянського стало те, що в умовах певної демократизації суспільства періоду війни, зниження тотального «пресингу» сталінщини він відчув потребу і почав послідовно осмислювати художніми засобами проблему національного як важливого засобу гуманізації особистості й суспільства. Паростки цієї проблеми спостерігаються і в «Золотих воротах» та «Думі про Кравчиху» (1942), ще чіткіше виражені вони в романі «Євшан-зілля» (1943).
Лише недавно знято тавро забуття з повісті «Софія» (1944), де тема національного відродження набула найбільшого звучання, що накликало на «Софію» і самого автора нещадний гнів вульгарно-соціологічної критики. Бурхлива наклепницька кампанія не зламала письменника. 1950 р. він публікує повість «Сашко», популярну й досі серед школярів, яка стала останнім твором письменника про війну.
Третій важливий цикл творчості Л. Смілянського – історико-біографічна проза і драматургія. На відміну від двох попередніх – комунарського і воєнного – цикл творився у різні періоди життя, починаючи з повісті «Михайло Коцюбинський» (1939). Факти свідчать, що звертався він до історико-біографічної теми, як правило, після несправедливих, жорстоких і грубих нападок послужливо-вульгарної критики. Так було в 1944–1945 роках, коли була написана п'єса про І. Франка «Мужицький посол», так сталося і в 1952–1953 роках, коли з'явилися «Червоні троянди» – твір про Лесю Українку. Історико-біографічна тема була для письменника своєрідним прихистом, певним відходом від немилосердної буденщини.
Найкращим твором письменника на історико-біографічну тему є роман у двох книгах «Поетова молодість» (книга І – I960 р., книга II – 1963 р.) про Т. Шевченка, розпочатий ще перед війною. Авторові пощастило органічно поєднати тут історичну фактологію з обґрунтованим і достовірним художнім домислом, абстрагуватися (хоч і не повною мірою) від стереотипного зображення й наблизитися до опанованої ще в 30-х роках об'єктивістської позиції оповідача. «Поетова молодість» заслужено стала в ряд кращих літературних творів.
Леонід Смілянський залишив по собі досить значну літературну спадщину. Крім уже згадуваних, письменник звертався у своїй творчості до історичної теми, написавши, зокрема, драму «Заграви», оповідання «Сад». За сценаріями Л. Смілянського створені кінофільми «Іван Франко» і «Сашко».
Твори письменника неодноразово перекладалися різними мовами. Він працював також як перекладач і критик.
1. Ознайомитися з творчістю Людмили Ромен. Переглянути відео. Читати поезію.
Тут в Ромні 1976 року закінчила середню школу № 11 та музичну школу по класу фортепіано.
Продовжила навчання в Сумському культосвітньому училищі на диригентсько-хоровому відділі, яке і закінчила в 1983 році. Ще на ІV курсі працювала викладачем в музичній студії при БК ЧРЗ. Далі — викладач теорії та фортепіано в Низівській музичній школі, головний бухгалтер виробничо-комерційного підприємства «Січ» .
ТЕМА
Любов Пономаренко "Гер переможений"Загальнолюдська ідея гуманізму в новелі
2.Скласти план до новели
3.*Намалювати ілюстрацію до новели
Розвиток мовлення №4 Твір-роздум"Творення добра й краси у світі"(письмово)
Написати твір-мініатюру. Висловити власні міркування на тему: 1) Що таке добро? 2) Добро й краса в сучасному світі. 3) Які добрі справи я можу зробити.
29.03.2022р
ТЕМА "Русалонька із 7-В, або прокляття роду Кулаківських"
1. Прочитати твір, відповідати на запитання після тексту2. *Скласти дерево роду Кулаківських.
3. виконати завдання 2, с.242 (письмово)
16.2.2022 Василь Симоненко"Лебеді материнства"
"Ти знаєш, що ти людина"
31.01.2022 Ліна Костенко
5 цікавих фактів про поетесу Л.Костенко
17.11.2021р.ТЕМА. Розвиток мовлення №2.
Лист літературному герою (за твором А.Чайковського «За сестрою») (письмово)
У людей завжди була і
залишається потреба спілкуватись, ділитися своїми думками, враженнями,
почуттями. Добре, коли друг поруч. А якщо далеко? Тоді ми пишемо листи.
Листування — один із видів спілкування. Вчасно отриманий лист інколи здатний
повернути людині віру в добро, в життя. Складання листа - особливий вид творчості. Написати змістовного
листа досить непросто, це велике мистецтво зі своїми тонкощами, особливостями,
які потрібно опанувати.
Лист
— аналітичний жанр журналістики, в якому у формі звернення до конкретної особи,
групи осіб висловлюється авторська
позиція, дається оцінка фактам, подіям , аналізуються й оцінюються вчинки і
погляди адресата.
У журналістській практиці існують
різновиди листів: відкритий лист, звернення, послання, лист без адреси, заява,
привітання. Вони різняться за призначенням, своєрідністю адресата і статусом
автора, тоном, манерою вислову, (наприклад, лист письменника, журналіста,
звернений до конкретної особи).
«Як
працювати над складанням листа»
Основне призначення листів
— повідомити про щось адресата. Але не всі листи мають однакове
оформлення. Воно залежить від того, ким є адресат та адресант: родичами,
друзями чи службовцями, державними установами.
Написання приватного (особистого) листа — це справжнє мистецтво. Щоб оволодіти
мистецтвом листування, слід засвоїти правила написання
Шановний/а (ім'я та
батькові)!
Шановний/а пане
(пані)... !
Шановні панове (колеги)!
Вельмишановний добродію!
Глибокошановний (ім'я та по батькові)!
Дорогий/а (товаришу,
друже, подруго...)
Не слід забувати про те, що в українській мові
звертання вживають у формі кличного відмінка. Відсутність звертання може бути
витлумачена як зневага до адресата і порушення етикету листування.
Наявність звертання не вичерпує проблеми
правильно розпочатого листа, щоб він справив на адресата належне враження.
2. Дуже важливо ретельно обміркувати початкову
фразу листа, від якої може багато залежати. Уже в першому ж реченні буде доречним ввічливо
висловити вдячність.
Висловлюємо свою
найщирішу вдячність за...
Перш за все дозвольте
подякувати Вам за...
Цей лист — вияв нашої
вдячності за...
Прийміть нашу щиру
(найщирішу) подяку за...
Ми щиро вдячні Вам за
те, що Ви...
Дозвольте висловити свою
вдячність...
3. Основна частина
листа – це розкриття мети написання, повідомлення новин, ваших
думок та побажань.
Дозвольте ще раз
подякувати Вам...
Хочемо ще раз висловити
свою щиру вдячність...
Ще раз дякуємо Вам і
висловлюємо надію, що....
Щиро дякуємо за...
Орієнтовний план
І. Початок
1.
Звернення до адресата
– головного героя ( вказати назву
твору, автора)
ІІ. Основна частина
2. Що найбільше подобається у поведінці героя твору?
3. Які риси характеру хотіли б виховати у собі?
4. Чого навчилися?
5. Чи хотіли б мати такого друга?
ІІІ Кінцівка
1. Ваші побажання, прохання.
2. Прощання.
3. Підпис , дата.
15.11.2021рУсі літературні твори мають побудову. “Каркас” творів часто будують за однією схемою, яку називають композицією. Композиція кожного художнього твору є більш-менш сталою. Будь-який літературний твір має сюжет і позасюжетні елементи.
Композиція — побудова літературного твору, співвідношення всіх його компонентів, що створює цілісну картину і сприяє виявленню головної ідеї. Розрізняють зовнішні елементи композиції — поділ твору на частини і внутрішні — групування і розстановку персонажів. Іноді в значенні композиції вживається термін архітектоніка.
Сюжет — система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея. Оскільки події подаються у розвитку, в основі сюжету лежить конфлікт. Конфлікти бувають різноманітні: соціальні, любовні, психологічні, виробничі тощо. У художньому творі, як правило, є різні види конфліктів.
Класичний сюжет має такі елементи:
- експозиція — вихідні відомості про героїв, які вмотивовують їхню поведінку в умовах конфлікту;
- зав’язка — подія, що кладе початок конфлікту;
- кульмінація — найвищий момент у розвитку дії;
- розв’язка — подія, що розв’язує конфлікт;
- епілог — повідомлення про події після розв’язки.
Великий епічний твір звичайно має кілька сюжетних ліній. У ліричних творах основу сюжету становить розвиток думки або почуття за схемою градації. Кульмінацією в таких творах є кінець вірша, де робиться висновок.
.
11.10.2021р.ТЕМА. Т.Шевченко
Жатівливі коломийки
Із пісенних скарбів. Суспільно-побутові
пісні
«Ой на горі та женці жнуть».
25.05.2020
ТЕМА 14
Повторення. Бесіда про твори, що вивчалися впродовж року й викликали найбільшу зацікавленість
1. Коротко написати, який твір з української літератури подобається і чому?
2.*Створити презентацію, відео, скласти кросворд, ребус
15.05.2020
ТЕМА 11
Андрій Малишко. Відомий український поет і його пісні, що стали народними. "Пісня про рушник", "Чому, сказати, й сам не знаю..."
1. Опрацювати за підручником с.279-282, скласти міні-конспект
2. Переглянути відеоурок
3. !!!Вивчити напам'ять один вірш А.Малишка
"Пісня про рушник"
08.05.2020
ТЕМА 10
Олександр Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили". Морально-етична проблематика твору: добро і зло, справжня дружба й любов, чесність і підступність
1.Переглянути відеоурок
2. Визначити проблематику твору (законспектувати)
3. Прочитати за підручником с.277 "Історична довідка"
04.05.2020
ТЕМА 9
Олександр Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили". Іван Сила - утілення непереможного духу українського народу, його доброти й щирості. Робота над змістом твору
1. Дібрати назви до ілюстрацій, уміщених у підручнику до повісті "Неймовірні пригоди Івана Сили"
2.Відповідати усно на запитання с.278
27.04.2020
ТЕМА 8
Олександр Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили". Повість про пригоди українського силача, що став чемпіоном Чехословаччини та Європи.
1. Ознайомитися з життєвим шляхом О.Гавроша, переглянути відео.
Біографія О.Гавроша
2. Читати повість "Неймовірні пригоди Івана Сили" с.254-277
3.* Переглянути український фільм "Іван Сила"
24.04.2020
ТЕМА 7
Олена Теліга"Сучасникам"Ідея оптимізму й життєлюбства через художнє слово. Моральний заповіт нащадкам
1.Опрацювати життєвий і творчий шлях Олени Теліги с.250, переглянути відео
2. Читати поезії О.Теліги с.250-252
17.04.2020
ТЕМА 6
Олег Ольжич "Захочеш-і будеш"
1.Опрацювати життєвий і творчий шлях Олега Ольжича.
2. Читати поезії Захочеш- і будеш" та "Господь багатий нас благословив".
3. Дати розгорнуту відповідь на запитання: "Що означає бути патріотом" (письмово).
13.04.2020
ТЕМА 5
Контрольна робота. Творчість М.Павленко, Л.Пономаренко
1. Виконати тестові завдання за посиланням
Контрольне тестування
03.04.2020
ТЕМА 5
Література рідного краю Іван Корнющенко "Зорі над криницею"
1.Опрацювати матеріали блогу
Народився Іван Корнющенко 18 вересня 1936 року в с.
Новомихайлівка Сумського району. Письменник належить до так званих дітей війни.
А це - і бомбардування рідної Новомихайлівки, і раннє напівсирітство, і
повсякденне збирання колосків у полі, аби вижити, і незабутні перші роки
навчання, коли в класі замерзало чорнило, а писати доводилося на полях газетних
сторінок. Після закінчення Степанівської семирічки в неповних 14 років довелося
йти на будівництво, де хлопчина подавав на риштування цементний розчин та цеглу
і тяжкою працею підірвав здоров'я. Коли письменник Іван Корнющенко був ще дитиною, у його
житті відбувся такий епізод. Прилетіли навесні в село чорногузи. Усі знайшли собі
місце, а одна пара гнізда собі чомусь не мостила. І вирішили малий Іван із
другом допомогти птахам. Закріпили старе колесо на розкішній та розлогій липі і
стали чекати. Довго спостерігали, як по кілька разів на день сідали лелека з
лелечихою на те колесо, але жодної гілочки, щоб вимостити гніздо, так і не
поклали. Засперечалися хлопці, чому чорногузи відмовилися від їхніх послуг. А
старий Євдоким Тимофійович їм пояснив: "... лелека не мостить гнізда на
липі, бо, коли вона цвіте, і дорослі, і лелеченята чадіють від запаху того цвіту..." . З
того часу почав хлопець пильніше придивлятись до навколишнього світу.
Так, Іван Корнющенко – журналіст за професією і літературний дослідник за покликанням. Разом з цим літературознавець, фольклорист, палкий природолюб, художник, фотограф, письменник-прозаїк.Талант Івана Пилиповича барвистий і багатогранний. Його твори цікаві, змістовні, художні. По краплинці збирає автор свої спостереження, а потім ділиться зібраним з читачами.
2.Прочитати одне з оповідань І Корнющенка на вибір(можна обрати розміщене у блозі) і скласти до нього простий чи складний план
Оповідання
3.*За бажанням намалювати ілюстрації
30.03.2020
ТЕМА 4
Любов Пономаренко "Гер переможений"Особливості художніх засобів новели
1. Опрацювати за підручником с.245-246
ВІДЕОПРЕЗЕНТАЦІЯ ДО УРОКУ
2. Виписати визначення новели
Новела (іт. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.
Ознаки новели:
• лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів;
• строга й усталена конструкція;
• наявність строгої та згорненої композиції з яскраво вираженим композиційним осередком (переломний момент у сюжеті, кульмінаційний пункт діл, контраст чи паралелізм сюжетних мотивів і т.д.);
• перевага сюжетної однолінійності, зведення до мінімуму кількості персонажів;
• персонажами новели є особистості, як правило, цілком сформовані, що потрапили в незвичайні життєві обставини;
• автор у новелі концентрує увагу на змалюванні внутрішнього світу героїв, переживань і настроїв;
• сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, містить у собі момент ситуаційної чи психологічної несподіванки.
У людей завжди була і
залишається потреба спілкуватись, ділитися своїми думками, враженнями,
почуттями. Добре, коли друг поруч. А якщо далеко? Тоді ми пишемо листи.
Листування — один із видів спілкування. Вчасно отриманий лист інколи здатний
повернути людині віру в добро, в життя. Складання листа - особливий вид творчості. Написати змістовного
листа досить непросто, це велике мистецтво зі своїми тонкощами, особливостями,
які потрібно опанувати.
Лист — аналітичний жанр журналістики, в якому у формі звернення до конкретної особи, групи осіб висловлюється авторська позиція, дається оцінка фактам, подіям , аналізуються й оцінюються вчинки і погляди адресата.
У журналістській практиці існують різновиди листів: відкритий лист, звернення, послання, лист без адреси, заява, привітання. Вони різняться за призначенням, своєрідністю адресата і статусом автора, тоном, манерою вислову, (наприклад, лист письменника, журналіста, звернений до конкретної особи).
«Як
працювати над складанням листа»
Основне призначення листів
— повідомити про щось адресата. Але не всі листи мають однакове
оформлення. Воно залежить від того, ким є адресат та адресант: родичами,
друзями чи службовцями, державними установами.
Написання приватного (особистого) листа — це справжнє мистецтво. Щоб оволодіти
мистецтвом листування, слід засвоїти правила написання
Шановний/а (ім'я та
батькові)!
Шановний/а пане
(пані)... !
Шановні панове (колеги)!
Вельмишановний добродію!
Глибокошановний (ім'я та по батькові)!
Дорогий/а (товаришу,
друже, подруго...)
Не слід забувати про те, що в українській мові
звертання вживають у формі кличного відмінка. Відсутність звертання може бути
витлумачена як зневага до адресата і порушення етикету листування.
Наявність звертання не вичерпує проблеми
правильно розпочатого листа, щоб він справив на адресата належне враження.
2. Дуже важливо ретельно обміркувати початкову
фразу листа, від якої може багато залежати. Уже в першому ж реченні буде доречним ввічливо
висловити вдячність.
Висловлюємо свою
найщирішу вдячність за...
Перш за все дозвольте
подякувати Вам за...
Цей лист — вияв нашої
вдячності за...
Прийміть нашу щиру
(найщирішу) подяку за...
Ми щиро вдячні Вам за
те, що Ви...
Дозвольте висловити свою
вдячність...
3. Основна частина
листа – це розкриття мети написання, повідомлення новин, ваших
думок та побажань.
Дозвольте ще раз
подякувати Вам...
Хочемо ще раз висловити
свою щиру вдячність...
Ще раз дякуємо Вам і
висловлюємо надію, що....
Щиро дякуємо за...
Орієнтовний план
І. Початок
1.
Звернення до адресата
– головного героя ( вказати назву
твору, автора)
ІІ. Основна частина
2. Що найбільше подобається у поведінці героя твору?
3. Які риси характеру хотіли б виховати у собі?
4. Чого навчилися?
5. Чи хотіли б мати такого друга?
ІІІ Кінцівка
1. Ваші побажання, прохання.
2. Прощання.
3. Підпис , дата.
1. Звернення до адресата – головного героя ( вказати назву твору, автора)
2. Що найбільше подобається у поведінці героя твору?
3. Які риси характеру хотіли б виховати у собі?
4. Чого навчилися?
5. Чи хотіли б мати такого друга?
ІІІ Кінцівка
1. Ваші побажання, прохання.
2. Прощання.
3. Підпис , дата.
Усі літературні твори мають побудову. “Каркас” творів часто будують за однією схемою, яку називають композицією. Композиція кожного художнього твору є більш-менш сталою. Будь-який літературний твір має сюжет і позасюжетні елементи.
Композиція — побудова літературного твору, співвідношення всіх його компонентів, що створює цілісну картину і сприяє виявленню головної ідеї. Розрізняють зовнішні елементи композиції — поділ твору на частини і внутрішні — групування і розстановку персонажів. Іноді в значенні композиції вживається термін архітектоніка.
Сюжет — система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея. Оскільки події подаються у розвитку, в основі сюжету лежить конфлікт. Конфлікти бувають різноманітні: соціальні, любовні, психологічні, виробничі тощо. У художньому творі, як правило, є різні види конфліктів.
Класичний сюжет має такі елементи:
- експозиція — вихідні відомості про героїв, які вмотивовують їхню поведінку в умовах конфлікту;
- зав’язка — подія, що кладе початок конфлікту;
- кульмінація — найвищий момент у розвитку дії;
- розв’язка — подія, що розв’язує конфлікт;
- епілог — повідомлення про події після розв’язки.
Великий епічний твір звичайно має кілька сюжетних ліній. У ліричних творах основу сюжету становить розвиток думки або почуття за схемою градації. Кульмінацією в таких творах є кінець вірша, де робиться висновок.
.
Жатівливі коломийки
Із пісенних скарбів. Суспільно-побутові пісні
«Ой на горі та женці жнуть».
ТЕМА 14
Повторення. Бесіда про твори, що вивчалися впродовж року й викликали найбільшу зацікавленість
1. Коротко написати, який твір з української літератури подобається і чому?
15.05.2020
ТЕМА 11
Андрій Малишко. Відомий український поет і його пісні, що стали народними. "Пісня про рушник", "Чому, сказати, й сам не знаю..."
1. Опрацювати за підручником с.279-282, скласти міні-конспект
2. Переглянути відеоурок
3. !!!Вивчити напам'ять один вірш А.Малишка
"Пісня про рушник"
08.05.2020
ТЕМА 10
Олександр Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили". Морально-етична проблематика твору: добро і зло, справжня дружба й любов, чесність і підступність
1.Переглянути відеоурок
2. Визначити проблематику твору (законспектувати) 3. Прочитати за підручником с.277 "Історична довідка"
04.05.2020
ТЕМА 9
Олександр Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили". Іван Сила - утілення непереможного духу українського народу, його доброти й щирості. Робота над змістом твору
1. Дібрати назви до ілюстрацій, уміщених у підручнику до повісті "Неймовірні пригоди Івана Сили"
2.Відповідати усно на запитання с.278
27.04.2020
ТЕМА 8
Олександр Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили". Повість про пригоди українського силача, що став чемпіоном Чехословаччини та Європи.
1. Ознайомитися з життєвим шляхом О.Гавроша, переглянути відео.
Біографія О.Гавроша
3.* Переглянути український фільм "Іван Сила"
24.04.2020
ТЕМА 7
Олена Теліга"Сучасникам"Ідея оптимізму й життєлюбства через художнє слово. Моральний заповіт нащадкам
1.Опрацювати життєвий і творчий шлях Олени Теліги с.250, переглянути відео
17.04.2020
ТЕМА 6
Олег Ольжич "Захочеш-і будеш"
1.Опрацювати життєвий і творчий шлях Олега Ольжича.
2. Читати поезії Захочеш- і будеш" та "Господь багатий нас благословив".
3. Дати розгорнуту відповідь на запитання: "Що означає бути патріотом" (письмово).
13.04.2020
ТЕМА 5
Контрольна робота. Творчість М.Павленко, Л.Пономаренко
1. Виконати тестові завдання за посиланням
Контрольне тестування
03.04.2020
ТЕМА 5
Література рідного краю Іван Корнющенко "Зорі над криницею"
1.Опрацювати матеріали блогу
Так, Іван Корнющенко – журналіст за професією і літературний дослідник за покликанням. Разом з цим літературознавець, фольклорист, палкий природолюб, художник, фотограф, письменник-прозаїк.Талант Івана Пилиповича барвистий і багатогранний. Його твори цікаві, змістовні, художні. По краплинці збирає автор свої спостереження, а потім ділиться зібраним з читачами.
3.*За бажанням намалювати ілюстрації
30.03.2020
ТЕМА 4
Любов Пономаренко "Гер переможений"Особливості художніх засобів новели
1. Опрацювати за підручником с.245-246
ВІДЕОПРЕЗЕНТАЦІЯ ДО УРОКУ
2. Виписати визначення новели
Новела (іт. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.
Ознаки новели:
• лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів;
• строга й усталена конструкція;
• наявність строгої та згорненої композиції з яскраво вираженим композиційним осередком (переломний момент у сюжеті, кульмінаційний пункт діл, контраст чи паралелізм сюжетних мотивів і т.д.);
• перевага сюжетної однолінійності, зведення до мінімуму кількості персонажів;
• персонажами новели є особистості, як правило, цілком сформовані, що потрапили в незвичайні життєві обставини;
• автор у новелі концентрує увагу на змалюванні внутрішнього світу героїв, переживань і настроїв;
• сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, містить у собі момент ситуаційної чи психологічної несподіванки.
Немає коментарів:
Дописати коментар