8 клас українська література

14.11.2023

Леся Українка. Ліро-епічна поема "Давня казка"

1.Заповнити таблицю

Поет	Спільне	Бертольдо
Мужній .......... ..............	молоді люди .......................... ..........................	Боягузливий   ................... .................

2. Підібрати до кожної частини "Давньої казки" заголовок і записати в зошит

17.04.2023

Позакласне читання. Володмир Самійленко.

"Ельдорадо". "Патріоти"

       "Ельдорадо"

Десь далеко єсть країна
Пишна, вільна, щастям горда,
Кожний там живе щасливо —
Держиморда, держиморда.

В тій країні люблять волю,
Всяк її шука по змозі
І про неї розмовляє —
У острозі, у острозі.

Там усяк говорить правду
Непідкупними устами,
Там за правду щира дяка —
Батогами, батогами.

Там неправді та злочинству
Не вважають і на волос,
Там злочинних зараз лають —
Та не вголос, та не вголос.

Там уряд "блюде" закони,
Дба про всіх, немов про рідних,
За провинності ж карає —
Тільки бідних, тільки бідних.

Суд там скорий: як ти винен,
То зашлють "без проволочки",
А не винен, то й відпустять —
Без сорочки, без сорочки.

В тій країні всякий може
По заслузі шани ждати:
Там на те хрести й медалі —
Для багатих, для багатих.

Там тверезість у повазі,
Видно скрізь тверезу спілку,
Всі там п'ють самую воду —
Та горілку, та горілку.

Там всі люди роботящі,
Там нарівні з мужиками
Всі пани працюють щиро —
Язиками, язиками.

Там широка воля слову:
Кожний пише все, що знає,
А цензура ліберальна —
Все черкає, все черкає.

Там письменникам за працю
Сам уряд складає дяку
І з тріумфом їх провадить —
В Сибіряку, в Сибіряку.

Там говорять по-французьки
Не то значні, а й лакеї,
А пани всі мови знають —
Крім своєї, крім своєї.

Там зійшлися всі народи:
Москалі, "хахли", поляки,
І живуть вони так дружно —
Як собаки, як собаки.

Там живе племін усяких
Престрашенна мішанина,
І за те той край зоветься —
Русь єдина, Русь єдина.

3 січня 1886

"Патріоти"

Два хлопці укупі стояли,
А третій дививсь оддалі,
Як ті гаряче розмовляли
Про долю своєї землі.

Один у широкій промові
Народні права боронив;
Він докази всі наукові
По пунктах як слід розложив.

Народну окремість натури,
І склад особливий думок,
І давність своєї культури,-
Довів він усе те з книжок.

А другий про теє доводив,
Як дійде народ своїх прав,
І в поступі інших народів
Він місце йому показав.

Так двоє вели язиками
Роботу для краю свого,
Гукали й махали руками,
Де річ вимагала того.

А третій не мовив нічого:
Він мовити красно не міг,
Але задля діла святого
І жив він, і в землю б поліг.

Ті двоє, з балачки втомившись,
Веселі собі розійшлись,
А третій стояв зажурившись
І наче дивився кудись.

Але він не тую картину
Вбачав, що круг нього була;
Він бачив душею Вкраїну
І все що вона добула.

Вбачались йому патріоти
Із купою слів голосних,
А поруч мільйони голоти,
І темність, і вбожество їх.

1889 р.

22.03.2023

Ніна Бічуя «Шпага Славки Беркути»
Літературний диктант (за підручником Олександра Авраменка)

1.Яке «опудало» знайшли хлопці в парку? 

2.Хто забрав нахідку додому?

3.Як Юлько збирався віддячити мамі за турботу?

4.Куди зібралася піти з родини Настка?

5.Хто не прийшов на виставу до Лілі? Чому?

6.Де повинні були проходити змагання Славка?

7.Про що роздумував Славко, коли побачив Лілі з Юльком?

8.Чому клас відчував розчарування у Славкові?

9.З якою метою на тренування до Славка прийшли Лілі та Юлько?

10.Чим закінчилось тренування?

11.Кого звинуватила Лілі в бійці?

12.Що сталося із 7Б? 

12.10.2022р.

ТЕМА. Література рідного краю. Іван Корнющенко. «Осяйний вінок Кобзареві»

Корнющенко Іван Пилипович народився    18 вересня 1936 (86 років) у с.Новомихайлівка Сумської області. Український письменник, художник, журналіст, член НСПУ.

Закінчив Степанівську с.ш., поступає в Сумський педагогічний інститут на філологічний факультет, водночас займається живописом, стає переможцем у виставках образотворчого мистецтва. Закінчив заочно Московську ВПШ при ЦК КПРС.

Робота журналістом

1958  — на посаді літ працівника краснопільської районної газети «Перемога». Потім в журналіст в липоводолинській районній газеті «Колгоспна правда», в кролевецькій «Маяк комунізму», працював редактором у газетах Липової Долини, Конотопа.

Письменницька біографія

Першого вірша надрукував у сумській «районці» 30 січня 1957. згодом заявив про себе як етнограф і фольклорист.

1975  — перша книга (у співавторстві з Д.Гриньком)  — біографічний нарис про письменника Панаса Кочуру. У книзі скрупульозно виписано і життєвий, і творчий шлях П. Кочури.

Зараз живе і працює в м. Конотоп

У сумському видавництві «Мрія» вийшла друком книжка «Осяйний вінок Кобзареві», присвячена маловідомим або ж новим епізодам перебування Тараса Шевченка на землі Конотопського району і Сумщини в цілому. Її автор — ветеран Сумської письменницької організації, відомий прозаїк, фольклорист і краєзнавець Іван Корнющенко, який мешкає в Конотопі. Упродовж кількох десятиріч він наполегливо і скрупульозно вивчає й досліджує сумську «Шевченкіану». Це перше видання у рамках підготовки до святкування 200-річчя від дня народження національного генія України.

Письменник пропонує читачам своєрідний духовний зріз величної теми, що стосується творчості Кобзаря як поета, художника, прозаїка. Окремі розділи присвячені вшануванню пам’яті Тараса Шевченка на тій чи тій території нинішньої Сумщини, яка тісно пов’язана з його життям і творчістю.

Осяйний вінок Кобзареві з синівської любові та творів уродженців Сумщини [Текст] / Іван Корнющенко. - Суми : Мрія-1, 2013. - 147 с. : іл., фото. - 160 прим. - ISBN 978-966-566-568-7

03.10.2022р.

ТЕМА. ПЧ №1 Народна дума "Буря на Чорному морі"

БУРЯ НА ЧОРНОМУ МОРІ

Ой на Чорному морі,
На білому камені,
Ой то там сидить ясен сокіл-білозірець:
Низенько голову склонив
Та жалібно квилить-проквиляє;
Та на святеє небо,
На Чорнеє море
Іспильно поглядає,
Що на святому небі,
На Чорному морі негаразд починає:
На святому небі усі звізди потьмарило,
Половина місяця у тьму уступило;
На Чорному морі негаразд починає:
Ізо дна моря сильно хвиля вставає,
Судна козацькі молодецькі на три часті розбиває.
Перву часть одбивало —
Утихий Дунай заношало;
Другую часть одбивало —
У землю Грабськую
На каторгу турецьку заношало;
Третю часть одбивало —
Да на Чорному морі затопляло.
То то же при тій часті два братіки рідненькі,
Як голубоньки сивенькі,
Кров християнську на сиру землю проливали!
Ей, коли б то нас, браття, могла отцева і матчина
молитва відсіля визволяти,
То нехай же б ми могли вже знати.
Як отцеву і матчину молитву штити-поважати,
І старшого брата за рідного батька мати,
Сестру середульшую штити-поважати,
Близького сусіду у себе за рідного брата мати!»
То як стали словами промовляти,
Отцеву і матчину молитву споминати, —
Став Господь милосердний їм помагати,
Стало Чорне море утихати;
Та так-то утихало,
Ніби не гуляло.
То стали ті два брати к берегу припливати,
Стали за білий камінь рученьками брати
Да на край виходжати, На край веселий,
Между мир хрещений, У города християнськії,
Та до отця, до матки в гості прибувати.
То тоже отець-мати навпроти синів виходжали,
Синів питали: «Ой, сини, пани-молодції
Чи добре вам у дорозі починало?»
«Добре, отець і мати, нам було на Чорному морі гуляти;
Тільки недобре було, отець і мати,
Чужому-чужениці на Чорному морі потопати:
Йому прощенія ні од кого прийняти
І на чужині порятунку дати!»
Да услиши, Господи, у просьбах, у молитвах
Люду царському, Народу християнському
І усім головам слухащим
На многая літа,
До конця віка!

«Буря на Чорному морі» аналіз думи
Тема: зображення бурі на Чорному морі, в результаті якої два рідні брати ледве не загинули, бо звернулися до Господа.

Ідея: засудження легковажності, надмірної гордості, зневажливого ставлення до батьків, членів родини, людей.

Основна думка: тих, хто не поважає і не шанує батьків, Господь карає.

Жанр: соціально-побутова дума.

Сюжет «Буря на Чорному морі»
Двоє братів-козаків, потопаючи, стали просити у Бога прощення за свої гріхи. Найбільшим своїм гріхом вони вважали те, що зневажали батька й матір, своїх рідних та сусідів. Тільки щира материна й батькова молитва допомогла їм урятуватися. А за козака-сироту нікому було молитися, нікому було його прощати, тому він потонув. Вони врятувалися, їх викинуло на берег. Прийшли до батьків. Ті, їх питали яка дорога була. Брати повіли, що хороша, лише у морі тяжко було дивитися як потопає той, за кого нікому молитися.

Композиція «Буря на Чорному морі»
Вступ: опис бурі і її насілдків.

Основна частина: осмислення потопаючих братів про те, що їх карає Бог за зневажливе ставлення до своєї родини.

Закінчення: допомога Господа братам, бо вони згадали отцеву і мачину молитву.

Проблематика «Буря на Чорному морі»

– батьки і діти;

– найважливіші життєві цінності;

– поведінка людини у надзвичайній ситуації.

21.09.2022

ТЕМА. Розвиток мовлення №1. Письмовий художній нарис «У піснях історія мого народу»

Нарис

Нарис — різновид твору-опису, в якому зображено дійсні факти, події і конкретних людей. Найчастіше нариси присвячуються відтворенню сучасних подій або зображенню людей, яких особисто знає автор.

Вирізняють два основні різновиди нарису:

1. художній (зображення осіб і подій, що досягається за допомогою домислу);
2. науковий (праця з певної проблеми, здебільшого гуманітарного характеру, до якої входять дослідження з ряду взаємопов’язаних питань).

---

Особливості твору-нарису

1. Невеликий за обсягом.
2. Немає чіткої, завершеної фабули.
3. Нарис створюється в художньо-публіцистичному стилі.
4. Головна мета нарису полягає в тому, «щоб демонструвати й пояснювати якісь особливо важливі або нові, раніше невідомі факти».
5. Виклад наукових фактів або суспільних явищ базується на основі розгортання сюжету, в якому діють люди (введення героїв у розповідь надає твору відтінку художності).
6. Використання художніх засобів.

Готуємося до написання твору-опису

1. Спробуйте переконати читача в тому, що предмет або явище, про які ви пишете, дійсно цікаві, що ви добре їх знаєте, любите і дуже бажаєте, щоб і інші про них дізналися або полюбили їх.
2. Уважно спостерігайте за об’єктом свого майбутнього твору. Визначте основну думку опису.
3. Попрацюйте над образністю мови вашого твору.
4. Складіть план твору. Дайте йому назву.
5. Складіть твір-опис за власними спостереженнями.

В.Чемерис "Вітька + Галя, або Повість про перше кохання"

   Заповніть таблицю, указавши анкетні дані головних героїв.

Ім’я	Зовнішність, вік	Характер	Таланти	Мрії та прагнення

Крилаті вислови з повісті Тести

Тести "Цитати з твору"

Біографія В.Чемериса (презентація)

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

1. Перевірте знання твору й знайдіть відповіді на питання вікторини «Дванадцятка».

1.     Куди йшов Вітька Горобець, як на страту?

2.     «Я й не підозрював, що кохання таке важке». 

3.     Чому говорив  Вітька так про свої почуття після першого побачення?

4.     Яким було другого вечора завдання для закоханого?

5.     Хто з персонажів «завжди прилизаний, напахчений одеколоном мамин синок»?

6.     З якої причини Юрко пішов секундантом до Петра Білого?

7.     Чому на дуелі самопал розірвало?

8.     Яких тілесних ушкоджень зазнав Вітька?

9.     Яку мовну кальку постійно повторював Причепа?

10. Чому Вітько не став гніватися, а сміявся з Петра?

11.  Що знаходилося в кобурі міліціонера?

12.  Хто підпалив тин бабі Прісьці Деркач?

13.  Що дала Соломія Кіндратівна Федьку, виряджаючи свата? 

21.04.2021 

Юрій Винничук. «Місце для дракона». Повість-казка про сучасний світ, у якому й досі живуть «драконячі закони». Дракон Грицько – поет і християнин

1. Переглянути відео

2. Читати повість-казку за підручником с.196-206

25.01.2021 

Розвиток мовлення

Твір-характеристика. Хижацька натура Герасима Калитки, героя п’єси Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч»

                          План

I. Герасим Калитка — головний герой п'єси.

II. Потяг до багатства — основний зміст життя Калитки:

1. Прагнення багатія до збагачення.

2. Жадність, хитрість, лицемірство господаря.

3. Ставлення до членів родини та наймитів.

4. Шахрайські махінації Калитки.

III. "Краще смерть, ніж така потеря!".

                         Зразок

   Герасим Калитка – сільський багатій, у якого є двісті десятин землі. Та це його не задовольняє, він прагне збільшити свої володіння. Про свою мрію він говорить: “Ох, земелько… Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку…”
   Власницькі прагнення цього черствого і занопадливого “стяжателя” сягають далеко. Він упевнений, що настане день і він скупить усю землю навкруги. Жадоба збагачення – єдина пристрасть Калитки. Вона повністю ним заволоділа. Навіть уві сні глитай марить: “Кругом, кругом усе моє”.
   Калитка – трудолюбива людина. Він не доспить, не доїсть і не прогуляє, але і своїм рідним та наймитам не дає перепочинку. Бо праця, він вважає,- то гроші, багатство.
Він часто дорікає наймитам, що вони мало роблять, але багато їдять: “Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають”. Власницькі інтереси навіть родинні та батьківські почуття притупили.
   В одруженні сина шукає вигоду, бо хоче невістку і з приданим, і з грішми. А віддавши дочку заміж, Герасим Калитка відмовився дати за нею посаг. І хоча він і постраждав, навіть два зуби втратив, був задоволений, бо п’ять тисяч зосталися у нього.
   Калитка заздрить іншим і докладає зусиль, щоб досягнути ще більшого багатства. Тому і вирішив придбати фальшиві гроші. При цьому він пробує обдурити досвідченого шахрая, заплативши замість п’яти тільки три тисячі карбованців. Але сам потрапив у пастку, і це доводить його до самогубства: “Краще смерть, ніж така потеря!”
    Отже, І. Карпенко-Карий у п’єсі “Сто тисяч” показав хижака-“стяжателя”, розкрив риси його характеру, примусив замислитися над такою вічною проблемою, як людське щастя і багатство.

Іван Малкович "З янголом на плечі"

Плач Єремії "З янголом на плечі"