Пошук ефективних методів роботи
з
обдарованими та здібними дітьми,
стратегії розвитку їхніх творчих
здібностей, шляхів співпраці й співтворчості на уроках української мови і літератури
Що таке
обдарованість, здібність? Обдарованість – це вияв природних можливостей
організму людини, що значно перевищують середній рівень. Матеріальною основою
цих можливостей, або задатків, є особливості будови та функціональні
можливості головного мозку й окремих
його аналізаторів. Це зумовлено тим, що найбільших успіхів людина досягає тоді,
коли її здібності і схильності власно виявлені й розвинуті. Тому саме
професійна спрямованість, професійний відбір і професійна освіта мають
відповідати здібностям і нахилам людини.
Ось кілька
тлумачень поняття «обдарованість»:
«Обдарований – який має великі природні
здібності; здібний, талановитий. Здібність – природний нахил до чого-небудь;
обдарування; талант.» («Великий тлумачний словник сучасної української мови»,
2002р.)
«Обдарованість – поєднання трьох
компонентів: мотивації, орієнтованої на виконання завдання, видатних розумових
здібностей і креативності.» (Дж. Рензуллі)
«Обдарованість – специфічне поєднання
здібностей високого рівня, а також інтересів, потреб, що дозволяє виконувати
певну діяльність на якісно високому рівні, відмінного від умовного, середнього
рівня.» (Б.Чижевський)
«Обдарованість – високий рівень розвитку
загальних і спеціальних здібностей.» (В.Юркевич)
«Обдарованими
називають тих, хто показує гарні результати або високий рівень здібностей в
одній чи кількох галузях діяльності: загальні інтелектуальні здібності,
академічні здібності, продуктивне мислення, здібності до лідерства, художні й
артистичні здібності, психомоторні здібності.» (Мануела Да Сільва)
«Обдарованість – це працелюбство.»
(Н.Лейтес)
«Обдарованість є наслідком розвитку
вроджених задатків під дією як внутрішніх, суб’єктивних, так і зовнішніх,
стосовно особистості, соціальних чинників.» (О.Музика)
«Немає необдарованих дітей, є дорослі,
які не займаються розвитком дитини, адже будь-яка здатність потребує розвитку.»
(І.Мороз)
Розбудова
державності в Україні зумовила нові тенденції в розвитку освіти. З'явилася нагальна
потреба суспільства у творчих, діяльних, обдарованих
інтелектуально, творчо і духовно розвинених громадянах.
Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона
приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе: хтось здібний до
музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось
пише вірші, оповідання. Скільки дітей – стільки й здібностей, які залежать від
психолого-фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї та
школи.
У результаті досліджень науковцями виділено
такі характерні особливості обдарованих дітей:
§
часто
"перескакують" через послідовні етапи свого розвитку;
§
у них чудова пам'ять, яка
базується на ранньому мовленні;
§
рано починають класифікувати
інформацію, що надходить до них;
§
із задоволенням захоплюються
колекціонуванням, при цьому їхня мета - не приведення колекції в ідеальний
порядок, а її реорганізація, систематизація на нових підставах;
§
мають великий словниковий
запас, із задоволенням читають словники чи енциклопедії, придумують нові слова
і поняття;
§
можуть займатися кількома
справами одразу, наприклад, стежити за декількома подіями, що відбуваються
навколо них;
§
дуже допитливі, активно
досліджують навколишній світ і не терплять жодних обмежень своїх
досліджень;
§
можуть тривалий час концентрувати
свою увагу на одній справі, вони буквально "занурюються" у своє
заняття, якщо воно їм цікаве;
§
мають розвинене почуття
гумору;
§
постійно намагаються
вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу;
§
відрізняються
різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ
одночасно;
§
часто роздратовують
ровесників звичкою поправляти інших і вважають себе такими, що завжди мають
рацію;
§
їм бракує емоційного
балансу, вони часто нетерплячі та поривчасті.
Аналіз нормативних документів у сфері освіти
засвідчує, що проблема обдарованості з кожним роком стає все актуальнішою. Тому вчителю дуже важливо своєчасно
виявляти таких дітей, зорієнтовувати
навчально-виховний процес на перетворення обдарованої особистості у справжній
суб’єкт освітнього процесу. Педагогу необхідно, використовуючи різні
види діяльності з метою розвитку творчих
здібностей школярів, враховувати психологічні і фізичні особливості
учнів, формувати і підтримувати у них позитивну мотивацію, залучати їх до
активної діяльності, навчати самовихованню і
самооцінюванню.
Сьогодні
учителеві школи доводиться перебувати у двоякій ситуації: він розуміє, що
нестандартна (обдарована) дитина потребує на уроці спеціальних і складних
завдань, запитань, пояснень, і, водночас, йому (учителеві) потрібно не залишити
поза увагою решту учнів із достатнім та середнім рівнями знань. Тому цілком зрозуміло, що
педагогу у класі, в якому є обдарована дитина, потрібно враховувати цей фактор
у власній педагогічній діяльності, зокрема обов’язково використовувати види
роботи, завдання саме для такого учня.
Учителеві української мови і літератури у процесі
навчальної і виховної діяльності неважко визначити такі характерні особливості
обдарованої дитини:
·
багатий словниковий запас, лідерство у спілкуванні із однолітками,
володіння значним обсягом інформації (компетентність);
·
різносторонність інтересів (її цікавить практично все – звідси й
надзвичайна допитливість);
·
високий рівень запам’ятовування (вміння коротко, чітко і ясно
викласти відому інформацію), легкість
самого процесу пригадування;
·
наполегливість і постійність, рішучість і впертість (такі риси
характеру обдарованій особистості вкрай необхідні під час виконання завдань,
розв’язання складних проблем);
·
упевненість у своїх силах і здібностях, повна незалежність від
дорослих;
·
відчуття власної цінності (здатність до самоаналізу, терпиме
ставлення до критичних зауважень, незалежність у висловленні думки);
·
творчі здібності (здатність гарно малювати, складати вірші,
прозові твори, моделювати, танцювати
тощо).
Безперечно,
вагоме значення у системі роботи з формування обдарованої дитини має особистісно зорієнтований урок, на якому
учитель створює умови для самореалізації, самоактуалізації учня, витримує
єдність методичних компонентів (інтерактивних методик, методу проектів,
діалогізації навчального процесу,
застосовуючи індивідуальні, групові, парні форми роботи), що забезпечує
мотивацію навчальної діяльності учнів, дає змогу визначити і виразити кожному із них власні потенційні можливості.
Ключовим у цьому процесі є урок, бо на ньому відбувається все найголовніше:
навчання, формування ідеалу, виявлення здібностей дитини та спрямування їх
розвитку.
Для цього на
уроках використовую проблемний метод як
активне навчання, бо саме він вчить
думати логічно, науково, активізує роботу думки, формує не просто знання, а
знання-переконання, які є основою для формування наукового світогляду, формує в
учнів елементарні навички пошукової дослідницької діяльності .
Отже, урок є
ключовим компонентом у діяльності
учителя, спрямованій на творчий розвиток здібного учня, бо саме на уроці
відбувається все найголовніше: здійснюється навчання, у процесі якого
виявляються й розвиваються здібності дитини, виховується ціннісний ідеал,
формується прагнення до самостійного
пошуку.
Варто
пам’ятати, що саме на уроках обдарована дитина отримує важливу самоосвітню
компетенцію, яка виховує внутрішню дисципліну, відсутність страху перед
аудиторією, будь-якою роботою, вміння самоорганізуватися, планувати свою
діяльність, обирати власні способи вирішення проблем і давати об’єктивну
самооцінку своїм здобуткам. На навчальних заняттях відбувається і перше
виявлення творчого потенціалу обдарованої дитини, з'являється зацікавленість предметом, що потім приведе її
до відповідної наукової діяльності. Саме на уроках та готуючись до них учні
проводять перші міні-дослідження, набувають перші навички самоконтролю на
основі введення учителем у структуру заняття ситуацій самооцінювання і
взаємооцінювання. Та й індивідуалізовані домашні завдання стимулюють такого
школяра до роботи з різними джерелами
інформації .
Удосконалити навчально-виховний процес, роботу з
обдарованими дітьми, дати їм ґрунтовні, міцні знання, озброїти їх практичним
розумінням основ наук допомагають:
§
олімпіади;
§
конкурс знавців української
мови імені П.Яцика;
§
конкурси творчих робіт;
§
конкурс знавців творчості
Т.Г.Шевченка;
§
інтелектуальні ігри.
Елементи
змагань, що містяться в конкурсах та іграх, сприяють розвитку здібностей
творчого мислення, залучають учнів до активного життя. Розв'язуючи ребуси,
кросворди, учні поступово починають складати власні головоломки, що сприяє
розвиткові пам'яті, уваги, кмітливості, учні вчаться:
·
самостійно працювати з
літературою;
·
аналізувати та
систематизувати отримані дані;
·
робити висновки.
Одним із найголовніших завдань школи є підготовка
інтелектуальної еліти, активізація науково-пізнавальної та планування
науково-дослідницької діяльності школярів.
Дослідницькі
вміння учнів-старшокласників формуються поступово на основі особистого досвіду,
якого вони набувають, навчаючись у спеціалізованих філологічних класах.
Олімпіада – це конкурс, у якому переможцями
стають найсильніші, а інші учасники збагачуються новими знаннями і
здобувають необхідний досвід. Тільки добровільний принцип і зацікавленість
допомагають залучати учнів до осмисленої плідної роботи в період підготовки до
олімпіад. При підготовці до шкільної олімпіади слід особливо ретельно підбирати
завдання, доступні учням, виконання яких дає можливість відчути радість
подолання труднощів.
Слід зазначити, що інтерес і підтримка батьків
необхідні учням протягом усієї підготовки та участі в олімпіадах. Олімпіада, як
і будь-яке змагання, непередбачувана, і гарантувати результат неможливо. Тому
в процесі підготовки та на змаганнях, крім інтелектуального, великим є також
емоційне навантаження. Ці проблеми і батьки, і вчителі-предметники повинні
розуміти.
Отже, у роботі із обдарованою
молоддю важливо не тільки створювати сприятливі умови для її розвитку на уроках
і в позаурочній діяльності, а і психологічно готувати її до наполегливої праці:
допомогти усвідомити, що розвинути свої здібності і досягти успіхів можуть лише
ті люди, які готові долати труднощі, тобто сильні особистості, здатні виявити
наполегливість і дисципліну в самоосвіті. Щоб здібності особистості виявлялися, своєчасно і успішно реалізовувалися,
необхідні як зовнішні сприятливі умови, так і внутрішні психологічні зусилля
індивіду.
Як в умовах загальноосвітньої школи виростити й підняти до істотних
наукових висот обдаровану дитину? На мою думку, все починається зі шкільних уроків, із психолого-педагогічних учительських
спостережень за здібними учнями з метою виявлення обдарованості, перших
навчальних занять, скажімо, ще в п’ятому класі, під час яких учителю-словеснику
доводиться бути приємно здивованим, коли учорашній учень початкової школи
впевнено відповідає на найбільш складне для певного віку запитання. Поступово, крок за кроком, в учителя-предметника
складається система різноманітних форм і методів роботи у процесі викладання предмета для розвитку обдарованої дитини.
Як на уроці, так і в позаурочний час створюю
комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну
спроможність. Адже обдарована дитина, зокрема і майбутній юний
науковець, у загальноосвітній школі
формується і розвивається саме завдяки шкільній буденній праці на
уроках. І найкраще його знає, розуміє й відчуває
вчитель-предметник, який і стає науковим керівником у підготовці до районних,
обласних етапів предметних олімпіад.
За умови такого співробітництва
зникає проблема у підготовці школяра, адже саме педагог, який навчає, досконало
знає сильні й слабкі сторони свого учня, тому й може своєчасно допомогти йому
подолати ті чи інші прогалини у знаннях. Таку ситуацію психологи вважають найкомфортнішою, по-перше,
тому, що учитель і учень знаходять
взаєморозуміння (у них виникає
взаємне бажання провести спільне дослідження), по-друге, у такому випадку учень
має необмежену довіру до свого вчителя, відчуваючи його підтримку, захист, наставництво, по-третє, дитина не боїться
помилитися, експериментує, досліджує, тому що впевнена: її робота буде
адекватно сприйнята педагогом.
Для того, щоб учень
виявив бажання працювати, у нього необхідно сформувати дослідницьку мотивацію.
Тому для таких учнів потрібно проводити індивідуальні заняття, спрямовані на
розвиток інтелектуальних умінь, перед учнями варто ставити такі завдання, які би
допомогли їм по-новому поглянути на власну інтелектуальну діяльність, ерудицію.
Крім того, індивідуальні заняття повинні продовжувати діалог між учителем і
учнем, започаткований під час уроку.
Ефективною для формування
комунікативних компетентностей учнів – обдарованих дітей – є технологія розвитку критичного мислення, що
виражається в умінні визначати проблему та наявність підтексту, перевіряти
використані дані, аналізувати твердження, співставляти і враховувати
альтернативні погляди, синтезувати набуті знання, приймати оптимально правильні
рішення, складати висловлювання відповідно до ситуації спілкування тощо.
Досвід показує, що реалізація на
уроках української мови і літератури
технології розвитку критичного мислення забезпечує розвиток і
саморозвиток обдарованої особистості, сприяє формуванню у неї високого рівня
комунікативних компетенцій, міцному засвоєнню програмового матеріалу. Адже переважна більшість школярів викладений педагогом
матеріал сприймає автоматично, бо знання вчителя для них – висота досконалості,
всеобізнаності. Діти на уроці, скажімо, в авторитарного учителя не
вміють і не мають можливості мислити критично, їм просто не надається така можливість – висловлювати свої думки, погляди, тим більше
– заперечення, незгоду тощо. Обов’язково у практиці урочної діяльності вчителя повинні плануватися і
максимально використовуватися ситуації
активної участі школярів, під час яких вони би вчилися вільно розмірковувати,
робити припущення, установлювати очевидність або безглуздість прочитаного, сказаного
чи почутого, відчувати відповідальність за власні переконання. Постійне
застосування технологій розвитку критичного мислення на уроках
української мови і літератури сприяє формуванню навичок критичного мислення і
мовлення учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, умінь легко і доцільно
оперувати мовними й літературними категоріями,
будувати власні судження на наукових доказах тощо.
Заслуговує на увагу і ефективне
застосування технології "Створення ситуації успіху", в основі якої –
"особистісно зорієнтований підхід до процесу навчання і виховання".
За визначенням психологів, ситуація
успіху – це суб’єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або
моральної напруги виконавця справи, творця явища. Завдання учителя полягає в
тому, щоб надати кожному зі своїх вихованців можливість пережити радість
досягнення, усвідомити свої можливості, повірити в себе.
Доречно і методично виправдано на уроках
приділяти максимум уваги самостійності учнів та їхній творчій активності,
використовуючи спеціальні прийоми розвитку творчого мислення. Цьому
сприяють вправи на знаходження оригінальних варіантів виконання завдань,
проведення дослідницької роботи з тієї чи іншої міні-теми. Розвитку творчої
обдарованості сприяє також створення проблемних ситуацій, знаходження оригінальних
суджень. Учителеві необхідно вибудовувати навчальний процес у такий спосіб, щоб
учні заглиблювалися у атмосферу пошуку, вирішували поставлені проблеми на
основі порівняння та зіставлення.
Матеріал з Вікіпедії — вільної
енциклопедії.
Цей список створюється на
підставі відстежування у текстах Вікіпедії найтиповіших мовних помилок.
Якщо вам часто трапляються помилки, можливо, не
очевидні для інших користувачів, скористайтеся пошуком і спробуйте виправити їх
в інших статтях, а також додати до цього списку.
Не варто прогнозувати майбутні помилки й додавати відповідні пари до цього списку заздалегідь — для цього існують словники й правила правопису.
Не варто прогнозувати майбутні помилки й додавати відповідні пари до цього списку заздалегідь — для цього існують словники й правила правопису.
Неправильно
|
Правильно
|
Коментар
|
арґумент, ориґінальний
|
аргумент, оригінальний
|
не кожне латинське g треба передавати через ґ.
|
багаточисельний
|
числе́нний
|
запозичення замість відповідника
|
барокко
|
бароко
|
згідно з орфографічним словником
|
більш висока
більш світлий найбільш значне |
вища
світліший найзначніше |
типова помилка при перекладі з російської —
невикористання лаконічніших українських конструкцій. (не є граматичною помилкою, однак часто бажано вживати українські
однослівні відповідники) (див. також спеціальну сторінку)
|
більше ста
|
понад сто, більш ніж (як) сто
|
|
будь-ласка
|
будь ласка
|
згідно з орфографічним словником
|
в деякій мірі
|
деякою мірою,
певною мірою
|
правильне слововживання
|
вебсайт
|
веб-сайт
|
|
ведучий
|
провідний (інженер), тягови́й (механізм)
|
|
військовий (як іменник)
|
військовик
|
питомий іменник для означення особи
|
відмінити, відміняти
|
відміняти (іменники,
за відмінками тощо), але
скасувати, скасовувати |
русизм
|
відношення, мати відношення
|
стосунок, мати стосунок,стосуватись
|
українською відношення — математичний термін — «відношення a/b»
|
вибачатись, вибачитись
(я вибачаюсь) |
перепрошувати, просити пробачення
(даруйте [на слові], вибачте) |
«вибачатись» —
розмовний стиль; не варто вибачати самого себе (але «він вибачився переді
мною» — правильно)
|
видаляти і вилучати
|
видаляти (зуб)
вилучати (статтю) |
питоміше для мови
|
виключення (exception)
|
виняток
|
калька з російської, в укр. мові «виключення» це
іменник утворений від дієслова «виключати»
|
виконувач
домінантний |
укр. мові не властива форма активних
дієприкметників, вона передається відповідною формою мови
|
|
в кінці кінців
|
зрештою
урешті-решт (врешті-решт) |
русизм
|
володіти (здатністю)
володіти (правописом) |
мати (здатність), бути здатним
опанувати/опановувати(правопис) |
правильне слововживання
|
Голандія, голандський
|
||
головнокомандувач
|
питомий іменник для означення особи
|
|
ґранат
|
гранат
|
згідно з орфографічним словником
|
грунт
|
ґрунт
|
згідно з орфографічним словником
|
далеко ідучий
|
далекосяжний
|
неправильне перенесення чужих мовних форм; при
передаванні не враховуються питомі відповідники мови
|
дивізіона
|
дивізіону
|
|
дивись/дивіться також
|
див. також
|
непотрібно уточнювати звернення, у всіх статтях буде
виглядати однаково, аналогічно шаблону {{див. також}}
|
діяльности
|
діяльності
|
рекомендовано дотримуватись чинного правопису.
|
завідуючий
|
завідувач, голова, старший, начальник (орудар)
|
українській мові не питомі активні дієприкметники
|
йон
|
іон
|
Початкові io, yo, jo передаються через іо, коли в українській мові вони
вимовляються як два склади: іон, іонізатор, іонійський, Іонічне море; через
йо, коли вони вимовляються як один склад; йод, йота; Йорданія, Нью-Йорк, Йон,
Йосип та ін.
|
инший
|
інший
|
рекомендовано дотримуватись чинного правопису.
|
іллюстрація
|
ілюстрація
|
згідно з орфографічним словником
|
(кіно)фільма
|
(кіно)фільму
|
|
кооператива
|
кооперативу
|
|
користуватися попитом
|
мати попит
|
правильне слововживання
|
любі́
|
будь-які
|
лю́бі —
то множина від любий (милий),
а вживане у значенні будь-які є русизмом
|
магнет
|
магніт
|
рекомендовано дотримуватись чинного правопису.
|
навчати грамоті
|
навчати грамоти
|
|
накінець
накінець-то |
нарешті
|
русизм
|
на рахунок
(говорити на рахунокчогось) |
щодо
|
див. стосовно
|
прийдешній,
що надходить
|
недоречне вживання дієприкметника
|
|
наступний (при
подальшому переліченні)
|
такий
|
неправильний переклад російського следующий
|
оточуючий
|
навколишній,
довколишній, навкружний
|
згідно з російсько-українськими словниками; але
|
переїздить
|
переїжджає
|
згідно з орфографічним словником; «переїжджає», хоча
«приїздить»
|
підчас
|
під час
|
згідно з орфографічним словником
|
тобто «робити (чекати, йти) далі» замість
«продовжувати робити (чекати, йти)» тощо. Не треба зловживати словом
«продовжувати»
|
||
продовжуєтьсяпосадка
|
триває посадка
|
питоме слово замість запозичення
|
на протязі, протягом
|
і на протязі, і протягом одного дня, упродовж
|
"на протязі" перекладаеться з російської
мови "на сквозняке", а "протягом" - "на
протяжении"
«…в сучасній мові цілком правильними є обидві конструкції. Думка про
неправомірність конструкції на протязі не має під собою серйозних підстав». [6]
|
передвзятість
|
упередженість
|
русизм
|
переіменування
|
перейменування
|
|
[надсилати] за
адресою
|
[надсилати] на
адресу
|
не кожному російському «по» відповідає українське
«за»
|
площадка
|
майданчик
|
русизм
|
по крайній мірі
|
принаймні
|
русизм
|
по понеділкам, по місцям, по рокам…
|
по понеділках, по місцях, по роках…
|
русизм
|
Прусія, пруський
|
||
пункта
|
пункту
|
|
прихожан
|
парафіян
|
русизм
|
рахувати (я рахую, що …)
|
вважати, мати думку
|
правильне слововживання
|
района
|
району
|
згідно з орфографічним словником
|
реґґі, реггі
|
реґі, регі
|
у загальних запозичених назвах не вживаємо подвоєних
приголосних. Також і в оригіналі зазвичай такі слова вимовляються без жодних
подвоєнь, наприклад, англ. reggae — ['regei]. Подібно режисер, кореспондент тощо.
|
рінґтон, рінгтон
|
ринґтон, рингтон
|
|
розташований у(в) 50 км на північ (до півночі) від столиці
|
розташований за 50 км на північвід
столиці
|
дослівний переклад з російської
|
самий більший
|
найбільший
|
інші прикметники і прислівники — аналогічно
|
скористуйтесь
|
скористайтесь
|
«користуйтесь», але «скористайтесь»
|
слід, слідує (нести, шукати, працювати тощо)
|
треба (нести, шукати, працювати тощо)
|
русизм; «працювати як слід», але «нам треба працювати», а не «нам слід(ує) працювати»
|
слідуючий
|
наступний, такий (при подальшому переліченні)
|
русизм
|
співпадати
|
збігатися
|
правильне слововживання
|
статтей (чого?), статею (чим?)
|
статей (чого?), статтею (чим?)
|
правильне написання (родовий відмінок від статті, орудний від стаття)
|
стосовно
|
щодо
|
питоміше для мови
|
стікло
|
скло
|
русизм
|
за суттю
|
по суті
|
калька там, де мовні форми однакові
|
так як
|
оскільки,
позаяк
|
русизм
|
такі як
|
як-от
|
калька з російської
|
теріторія
|
територія
|
правило дев'ятки. У багатьох
випадках і в англійській мові в цьому місці звучить [и] — [ɪ],
а не [і] — [i] (англ. territory[terɪt(ə)rɪ])
|
тона, тон
|
тонна, тонн
|
аналогічно — брутто, нетто, мотто, булла,
вілла.
|
торгівельний
|
торговельний
|
згідно з орфографічним словником
|
торкатися (деякі питання торкаються)
|
стосуватися
|
правильне слововживання
|
узберіжжя
|
узбережжя
|
|
хемія
|
хімія
|
рекомендовано дотримуватись чинного правопису.
|
швецький
|
шведський
|
Швеція, але — шведський
|
широкополосний
|
широкосмуговий (бо смуга пропускання)
|
русизм; незнання термінології у галузі
|
сінгл
|
сингл
|
|
учбовий
|
навчальний
|
русизм
|
жюрі
|
журі
|
подібно
|
Польша
|
Польща
|
русизм
|
каньон
|
каньйон
|
подібно
|
п'ятнадцять чоловік
|
п'ятнадцять осіб
|
|
нанести удар
|
завдати удару
|
плив на значення слова[ред. код]
У ряді іменників чоловічого роду другої відміни зміна закінчення
у родовому відмінку однини впливає на значення слова:
·
Алжира (місто) — Алжиру (країна)
·
алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал)
·
акта (документ) — акту (дія)
·
апарата (прилад) — апарату (установа)
·
блока (у техніці) — блоку (політичне
об'єднання)
·
буряка (одиничне) — буряку (збірне)
·
вала (деталь машини) — валу (насип)
·
дзвона (інструмент) — дзвону (звук)
·
звука (термін в музиці та лінгвістиці) — звуку (слухове
відчуття, механічні коливання)
·
елемента (конкретне) — елементу (абстрактне)
·
інструмента (одиничне) — інструменту (збірне)
·
каменя (одиничне) — каменю (збірне)
·
клина (предмет) — клину (просторове
поняття)
·
листопада (місяць) — листопаду (процес)
·
Нью-Йорка (місто) — Нью-Йорку (штат)
·
потяга (поїзд) — потягу (почуття)
·
пояса (предмет) — поясу (просторове
поняття)
·
придатка (відросток) — придатку (додаток)
·
рахунка (документ) — рахунку (дія)
·
телефона (апарат) — телефону (номер)
·
терміна (слово) — терміну (строк)
·
фактора (маклер) — фактору (чинник)
·
шаблона (пристрій; креслення) — шаблону (зразок)
тощо.
Слова, що вживаються з
обома закінченнями[ред.
код]
Кілька слів української мови вживаються з обома закінченнями без
впливу на значення (але із зміною наголосу):
·
моста́ — мо́сту
·
паркана́ — парка́ну
·
плота́ — пло́ту
·
стола́ — сто́лу (меблі)
Закінчення -а, -я[ред. код]
Іменники чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку однини
приймають закінчення -а(я) (залежно
від групи іменника), коли вони мають значення:
№
|
Значення
|
Приклади
|
1
|
Назви
осіб, власні імена та прізвища, а також персоніфіковані предмети та явища
|
козака
(особа), промовця, робітника, студента, тесляра, учителя; Андрія, Дмитра,
Франка, Дорошенка; Вітра, Ліса, Мороза; тощо
|
2
|
Назви
тварин і дерев
|
ведмедя,
вовка, дуба, кілка, коня, пса, ясеня
|
3
|
Назви
предметів та архітектурних деталей
|
гвинта,
замка, малюнка, ножа, олівця, офорта; піджака, плаща, портфеля, стола (й
столу); карниза, еркера, портика
|
4
|
Назви
населених пунктів та планет
Примітка.
Але -у, -ю пишеться у
складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має
звичайно в родовому відмінку закінчення -у:
Давидового Броду, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного
Ставу, Широкого Яру тощо
|
Берліна, Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода,
Новгорода, Парижа, Святошина, Тернополя, Харкова; Марса, Меркурія, Урана,
Юпітера
|
5
|
Інші географічні
назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із
суфіксами присвійності-ов, -ів (-єв), -ин (-їн)
|
Дінця, Дністра, Іртиша, Колгуєва, Любичіва, Остра, Псла,
Тетерева
|
6
|
Назви мір довжини, ваги, часу тощо; назви грошових знаків;
числові назви
|
гектара,
грама, метра, місяця, процента, тижня; гроша, долара, карбованця, фунта
стерлінгів, червінця; десятка, мільйона, мільярда
Винятки: віку, року
|
7
|
Назви місяців і днів тижня
|
вівторка, жовтня, понеділка, травня
|
8
|
Назви машин та їх деталей
|
автомобіля, дизеля, комбайна, мотора, поршня, трактора
|
9
|
Терміни іншомовного
походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети,
геометричні фігури та їх частини, а також українські за походженням
суфіксальні слова-терміни
|
атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора,
синуса, шківа тощо; відмінка, додатка, займенника, іменника, трикутника,
чисельника, числівника
|
Закінчення -у, -ю[ред. код]
Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини приймають
закінчення -у(ю) (в
залежності від групи), коли вони мають значення:
№
|
Значення
|
Приклади
|
10
|
Речовини,
маси, матеріали
|
азоту,
асфальту, бальзаму, борщу, водню, воску, гасу, гіпсу, граніту, квасу, кваску,
кисню, льоду, меду, медку, піску, пороху, сиру, спирту
Виняток: хліба
|
11
|
Збірні поняття, а також назви сортів плодових дерев
|
альбому,
ансамблю, архіву, атласу, батальйону, березняку, вишняку, гаю, гурту, загалу,
капіталу, каравану, каталогу, кодексу, колективу, лісу, оркестру, парку,
полку, пролетаріату, реманенту, рою, саду, сушняку, тексту, товару,
тріумвірату, хору; сюди належать назви кущових і трав'янистих рослин:
барвінку, бузку, буркуну, гороху, звіробою, молочаю, очерету, чагарнику,
щавлю, ячменю; кальвілю, ренету, ренклоду
Виняток: вівса
|
12
|
Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин (крім назв
архітектурних деталей)
|
будинку,
вокзалу, ґанку, даху, заводу, залу, замку, каналу, коридору, магазину,
мезоніну, метрополітену, молу, палацу, поверху, сараю, тину, універмагу,
шинку
Винятки: (переважно з наголосом на закінченні) бліндажа, гаража,
куреня, млина, хліва; обидва закінчення — -а (-я) та -у (-ю)
приймають іменники: мосту й моста, паркану й паркана, плоту й плота
|
13
|
Назви установ, закладів, організацій
|
архіву, інституту, клубу, комісаріату, комітету, радгоспу,
університету, штабу
|
14
|
Переважна більшість слів зі значенням місця, простору тощо, а
також їх зменшені форми на -к
|
Винятки: горба, хутора тощо;
ліска, майданчика, ставка, ярка
|
15
|
Явища природи
|
вихору, вогню, вітру, граду, грому, дощу, жару, землетрусу,
інею, морозу, туману, урагану, холоду
|
16
|
Назви почуттів
|
болю, гніву, жалю, страху
|
17
|
Назви процесів,
станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і
абстрактних понять
|
авралу,
архіву, бігу, виду, винятку, галасу, голосу, грипу, дисонансу, догмату,
екзамену, експорту, екскурсу, ідеалу, інтересу, канону, кашлю, клопоту,
колоквіуму, конфлікту, крику, лету (льоту), ляпасу, мажору, міражу, мінімуму,
модусу, моменту, принципу, прогресу, процесу, реалізму, регресу, рейсу,
ремонту, ритму, роду, руху, сайту[3][4], світогляду, складу, сорту, спорту,
способу, стиду, стогону, тифу, толку, характеру, хисту, ходу, шуму
Винятки: ривка, стрибка, стусана
|
18
|
Терміни іншомовного
походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі й т. ін.,
а також літературознавчі терміни
|
аналізу, електролізу, імпульсу, синтезу, стемінгу, ферменту;
альманаху, епосу, жанру, журналу, міфу, нарису, образу, памфлету, реферату,
роману, синтаксису, стилю, сюжету, фейлетону тощо
|
19
|
Назви ігор, танців та абстрактних творів мистецтва (музичних,
кінематографічних)
|
балету,
вальсу, волейболу, джазу, краков'яку, мультику, пейнтболу, танку, танцю,
тенісу, фільму, футболу, хокею
|
20
|
Більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот)
|
водогону,
вододілу, водопроводу, живопису, живоплоту, манускрипту, родоводу, рукопису,
суходолу, трубопроводу. Винятки: електровоза, пароплава
|
21
|
Переважна більшість префіксальних іменників із різними
значеннями (крім назв істот)
|
вибою,
випадку, вислову, відбою, відгуку, заробітку, затору, запису, опіку, опуху,
побуту, поштовху, прибутку, прикладу, проводу (дріт), розділу, сувою, усміху,
успіху. Виняток: заголовка
|
Стилістичними помилками називають порушення законів вживання в мові
лексичних одиниць, а також недоліки в освіті синтаксичних конструкцій.
Стилістична помилка – це неправильне вживання слова та (або) неправильне
побудова пропозиції. Тут розташована зведена таблиця основних стилістичних
помилок з прикладами. А нижче представлені найбільш поширені стилістичні
помилки:
1. Нерозрізнення
паронімів. Пароніми (подібні за змістом слова) часто вживаються неправильно. В
якості прикладів можна навести наступні пари: відмінність (чогось від чогось) –
відмінність (між чимось і чимось), засвоїти – освоїти (друге вживається в
значенні більш високого ступеня вияву дії), рівний (однаковий) – рівний (без
виступів, нерівностей), надати (віддати в користування)
– представити
(пред'явити), мовний (від мови в значенні орган) – мовної (від мови в значенні
мова) і багато інших.
2. Плеоназм –
мовленнєвий надмірність, вкраплення слів, непотрібних зі смислової точки зору.
Плеоназм можна порівняти з наукоподібністю – способом наведення «вченого» лиску
на прості в своїй основі речі. У просторіччі «наукою» часто називають щось
незрозуміле без спеціальної освіти, а наукоподібним називають спосіб викладу,
що утруднює сприйняття матеріалу. Плеонастіческій текст, навпаки, може
переслідувати мету більш докладного пояснення і опису якогось явища, процесу,
устаткування і т. д., однак фактично гіллясті і абстрактні міркування тільки
ускладнюють розуміння суті.
У деяких
випадках уточнення все ж необхідні. Так, у перших двох прикладах, розташованих
нижче, якщо з контексту не ясно, про які саме прикладах і об'єкті йде мова,
уточнення типу «наявні в таблиці»І«вже існуючого» Доречні. Головне, щоб описова надмірність не увійшла в звичку. Часто
плеоназм формується за допомогою «слів-паразитів»:якийсь, правильний і т. д. Якщо проговорити фразу
без сумнівного слова, стає очевидним, що воно зайве.
Щоб уникнути
Плеоназм, необхідно відсікти все зайве. Досить слідувати простим правилам: якщо
якесь слово можна викреслити з тексту без зниження якості (у всіх сенсах), то
це слід зробити. Нижче наведено кілька прикладів (жирним шрифтом виділено
слова, які можна і потрібно прибрати):
· Приклади,
наявні в таблиці, показують …
· (Приклади
показують …);
· Після
поновлення вже існуючого об'єкта …
· (Після
поновлення об'єкта …);
· Операція – це
спосіб, яким виконується дія …
· (Операція –
спосіб виконання дії …);
· Метод – деяка
сукупність операцій …
· (Методом є
сукупність операцій …);
· Побудова
моделі у відповідності з відомими правилами …
· (Побудова
моделі за правилами …);
· Для того щоб
забезпечити …
· (Щоб
забезпечити …).
3. Тавтологія.
Тавтологією називається визначення, що повторює в іншій формі раніше сказане.
Тавтологія легко виявляється при читанні тексту вголос. До непомірно часто
вживаним словами зазвичай ставляться який, щоб і можна. Взагалі, для появи
одного й того ж слова двічі в одному абзаці повинні бути дуже серйозні причини.
Наочний приклад тавтології:
· Невірно: Поряд з цими ознаками є і ряд інших …
· Вірно: Поряд з цими ознаками є й інші …
4. Вибір форм множини
й однини. Часто виникають проблеми вживання однини чи множини. Останнім часом
все частіше використовується узгодження за змістом: якщо мається на увазі єдине
ціле, то використовується єдине число, а якщо потрібно підкреслити окремі
предмети – множинне. Прикладами правильного вживання є поєднання:
· Два і більше
варіанта;
· Три і більше
форм;
· Виберіть будь
полі або число (рід однаковий);
· Виберіть будь
цифру або число (рід різний);
· Є декілька
варіантів;
· Є деякі
варіанти.
5. Узгодження
слів у реченні. Часто виникають помилки узгодження слів у реченні, особливо це
стосується управління дієсловами. Нижче наведені деякі приклади:
· Невірно: Даний розділ розповідає про відкриття, роботі та збереженні
документа;
· Вірно: У даному розділі описані процедури відкриття і збереження документів,
а також роботи з ними.
· Невірно: Для того щоб залишитися в лідерах, критичним є вибір правильної
системи пробної кольорового друку;
· Вірно: Щоб залишитися лідером, важливо правильно вибрати систему пробної
кольорового друку.
6. Створення
віддієслівних іменників. Слід з обережністю створювати віддієслівні іменники.
Багато хто з механічно створених слів відсутні в словнику, і їх вживання
вважається неписьменним (упорядкувати – упорядкування, а не упорядкування;
згорнути – згортання, а не згортання і т.д.). Крім того, захоплення
віддієслівним іменниками погіршує стиль (відкриття файлу як відкриття Америки).
7. Нанизування
однакових форм. Слід уникати нанизування однакових відмінкових форм, наприклад
за допомогою слів щоб і який:
· Невірно: Для
виконання завдання розстановки індексів значень …
· Вірно: Щоб
розставити індекси значень …
· Невірно: З
метою уникнення можливості виникнення небезпеки …
· Вірно: Щоб уникнути небезпеки …
· Невірно: Газ, що викликає глобальне потепління, що представляє реальну загрозу
…
· Вірно: Газ, що викликає глобальне потепління, яке представляє реальну
загрозу …
8. Стилістичної
помилкою може бути також оксюморон (поєднання слів з протилежним значенням),
якщо тільки протиріччя не використовується навмисно для створення особливого
стилістичного ефекту.
Окремі помилки[ред. код]
Російською
|
Неправильно
|
Правильно
|
Коментар
|
более высокая
более светлый наиболее значительное |
більш висока
більш світлий найбільш значне |
вища
світліший найзначніше |
Типова помилка
при перекладі з російської — невикористання лаконічніших українських
конструкцій. (не є
граматична помилка, однак часто бажано вживати українські однослівні
відповідники)
|
лучший друг / фильм / футболист
новейший |
кращий друг / фільм / футболіст [без
порівняння]
новіший |
найкращий
новітній, найновіший |
Контекстуальна
помилка. Кращий вживають при
порівнянні: цей фільм
кращий за той, але найкращий
фільм 2005 року.
|
около ста
около двух (трех) |
біля ста
біля двох (трьох) |
близько (коло)
ста; ізсто
близько (коло) двох;зо два (три) |
|
более ста
|
більше ста
|
понад сто, більш ніж (як) сто
|
|
в конце концов
|
в кінці кінців
|
зрештою
урешті-решт (врешті-решт) кінець кінцем |
русизм
|
встречаются случаи
|
зустрічаються випадки
|
трапляються випадки
|
|
находиться где-то
|
знаходитися десь
|
перебувати, бути, міститися, лежати
|
|
ВУЗ
|
ВУЗ
|
ВНЗ, виш
|
В українській
мові нема слова «учба», є іменник «навчання»; відтак правильна назва «вищий
навчальний заклад (ВНЗ)» або «виш» (вища школа).[3]
|
вылитый (похожий)
|
вилитий
|
викапаний
|
«вилитий» у
значенні «схожий» - це русизм
|
каждый раз
|
кожного разу
|
щоразу, щодня, щомиті...
|
використання
коротких українських відповідників часто є бажаним
|
как только
|
як тільки
|
щойно
|
використання
коротких українських відповідників часто є бажаним
|
до сего
времени, до сих пор
|
до цього часу,
до цих пір
|
досі
|
використання
коротких українських відповідників часто є бажаним
|
до тех пор; до
того времени
до тех пор, пока |
до тих пір; до
того часу
до тих пір, поки |
доки
допоки |
використання
коротких українських відповідників часто є бажаним
|
в прошлом году
в позапрошлом году |
в минулому році
в позаминулому році |
торік
позаторік |
використання
коротких українських відповідників часто є бажаним
|
с обеих сторон
|
по обидві
сторони
|
обабіч
|
використання
коротких українських відповідників часто є бажаним
|
через некоторое
время
|
через деякий
час
|
згодом
|
використання
коротких українських відповідників часто є бажаним
|
в другом месте
|
в іншому місці
|
деінде
|
використання
коротких українських відповідників часто є бажаним
|
что есть силы
|
що є сили
|
щосили,
чимдуж
|
використання
коротких українських відповідників часто є бажаним
|
с тех пор
с каких пор |
з тих пір
з яких пір |
відтоді
відколи |
використання
коротких українських відповідників часто є бажаним
|
до сей поры
с этого времени |
до цієї пори
з цього часу |
дотепер
відтепер |
використання
коротких українських відповідників часто є бажаним
|
во все стороны
|
в усі сторони
|
навсібіч
|
використання
коротких українських відповідників часто є бажаним
|
вместо этого
|
замість цього
|
натомість
|
використання
коротких українських відповідників часто є бажаним
|
не хватать
|
не вистачати
|
бракувати
|
використання
коротких українських відповідників часто є бажаним
|
приходить в
сознание
|
приходити до
свідомості
|
притомніти
|
використання
коротких українських відповідників часто є бажаним
|
в первую
очередь
|
у першу чергу
|
насамперед,
передусім
|
використання
коротких українських відповідників часто є бажаним
|
в большинстве
случаев
|
в більшості
випадків
|
здебільшого
|
використання коротких
українських відповідників часто є бажаним
|
найти понимания
|
знайти
порозуміння
|
порозумітися
|
використання
коротких українських відповідників часто є бажаним
|
исключение
|
виключення
|
1) виняток
2) виключення (дія) |
русизм
|
многочисленный
|
багаточисельний,
багаточисленний
|
численний
|
|
крупный
|
крупний
|
великий,
чималий, буйний, дорідний
|
|
кромка
|
кромка
|
русизм
|
|
режущая кромка
|
ріжуча кромка
|
русизм
|
|
действующий
|
діючий
|
чинний (мер,
закон)
дієвий (засіб), дійові (особи) |
|
существующий
|
існуючий
|
нинішній,
сучасний, наявний
|
|
исполняющий
|
виконуючий
|
виконувач,
виконавець, під час виконання тощо
|
|
обобщающий
|
узагальнюючий
|
узагальнювальний
|
|
как правило
|
як правило
|
зазвичай
|
коротша
конструкція, що не має російського відповідника (формально —
помилкою не є)
|
к ним относятся
|
до них відносяться
|
до них належать
|
|
любые
|
любі́
|
будь-які
|
русизм
|
их
|
їх
|
їх та їхній
|
в літературній
російській их означає як
особовий їх, як і
присвійний займенник їхній,
тому треба зважати на контекст. [10]
|
сейчас
|
зараз
|
тепер (нині) і зараз
|
зараз — це в цю саму мить або негайно,
притьмом (Пійдіть гінця мені кликніте. До мене зараз щоб прийшов), а тепер — позначає
проміжки часу від одного дня (Як не тепер, то в четвер), до сьогодення
загалом. [11]
|
ни единого
|
ні єдиного
|
жодного
|
русизм
|
отменить, отменять
|
відміняти
|
1) скасувати,скасовувати
2) відмінювати(іменники) |
русизм
|
по крайней мере
|
по крайній мірі
|
1) принаймні
2) щонайменше |
русизм
|
по
понедельникам, по местам, по годам…
|
по понеділкам,
по місцям, по рокам…
|
щопонеділка, по
місцях (на місця), щороку…
|
русизм
|
в 2000 году
|
у 2000 році
|
2000 року
|
|
с целью …
|
з метою …
|
щоб …
для … |
|
так как (поскольку)
|
так як
|
оскільки, позаяк
|
калька
|
такие как
|
такі як
|
як-от
|
калька
|
учебный
|
учбовий
|
навчальний
|
|
учиться грамоте
|
навчатись грамоті
|
навчатись грамоти
|
|
согласно
чему-либо, в соответствии
с чем-либо
|
згідно чого,
згідно чому, згідно до чого, відповідно чого, у відповідності до чого, у відповідності з чим, відповідно з чим тощо |
русизми
|
|
попробовать еду
какую-либо
|
пробувати
|
куштувати тапробувати
|
слід зважати на
наявність синонімів
|
ряд чего-то
|
ряд чогось
|
низка та ряд
|
слід зважати на
наявність синонімів
|
основная масса
|
основна маса
|
загал та маса
|
слід зважати на
наявність синонімів
|
на фоне
|
на фоні
|
тло та фон
|
слід зважати на
наявність синонімів
|
эксплуатировать
человека
|
експлуатувати
людину
|
визискувати таексплуатувати
|
слід зважати на
наявність синонімів
|
видное место
|
видне місце
|
чільний та видний
|
слід зважати на
наявність синонімів
|
рассчитывать
|
розраховувати
|
вираховувати тасподіватися
|
слід зважати на
наявність синонімів
|
попадать
|
попадати
|
влучати тапотрапляти
|
слід зважати на
наявність синонімів
|
затруднения
|
утруднення
|
утруднення та скрута
|
слід зважати на
наявність синонімів
|
принцип
|
принцип
|
принцип та засада
|
слід зважати на
наявність синонімів
|
овладевать
|
оволодівати
|
оволодівати таопановувати
|
слід зважати на
наявність синонімів
|
тратить время
тратить силы |
витрачати час
тратити сили |
тратити та гаяти,
марнувати |
слід зважати на
наявність синонімів
|
порядок
|
порядок
|
порядок та лад
|
слід зважати на
наявність синонімів
|
нести потери
|
нести втрати
|
зазнавати та нести
|
слід зважати на
наявність синонімів
|
фактор
|
фактор
|
чинник та фактор
|
слід зважати на
наявність синонімів
|
представляет
собой
|
представляє
собою
|
є, являє
собою
|
калька
|
это не являетсядоказательством
(кем, чем)
|
це не є доказом
|
це не є доказ (хто, що)
|
|
вынужден был
должен был (бы) буду вынужден должен буду |
був вимушений
повинен був буду змушений повинен буду |
мусив
мусив, мав (би) муситиму матиму |
Деколи буває
доладніше вживати інфінітиви: мусити
(крайній ступінь потреби) і мати (не обов'язковість потреби). До того ж
останній є питомішим для української мови.
|
данное время,
данные обстоятельства |
даний час,
дані обставини |
цей (конкретно)
подібний (приблизно) цей час, подібні умови |
калька
|
Активні дієприкметники[ред. код]
На думку багатьох мовознавців, активні дієприкметники не
властиві українській мові,[19][20] натомість особливістю української мови є їх
уникнення.[19][21] Спроби ж живосилом застосувати в
українській мові невластиву форму активного дієприкметника псують милозвучність
й утруднюють вимовляння.[19] Прямі
відповідники російським дієприкметникам в апозитивно-присудковій функції із
суфіксами -ущ-, -ющ-, -ящ-, -вш- в
українській мові відсутні.[20][19][22][23] Однак, чинний правопис, хоч і з поправкою
рідко, допускає вживання активних дієприкметників теперішнього часу в
українській.[24] Внаслідок[Джерело?] цього «внормованого непорозуміння»,[25] в сучасній мові можна зустріти такі слова
як:працюючий, діючий, всеохоплюючий, оточуючий, поступаючий —
це результат силкувань мовців чи літредакторів, що намагаються якнайточніше
передати російські активні дієприкметники українською.[26] Але деколи їх творення ускладнене, а
зазвичай просто невиправдане, адже в українській вдосталь засобів опріч
активних дієприкметників,[27] що ними можна скористатися:[28]
·
дієсловами, конструкціями на зразок — той,
що іде; який
іде; ідучий.
·
віддієслівними прикметниками — господствующий → панівний; пануючий; вращающий → обертальний; обертаючий; плавающий → плавучий; плаваючий
·
відіменникові прикметниками — координирующий → координаційний; координуючий; провоцирующий → провокаційний; провокуючий.
·
активними дієприкметниками минулого часу — отстающий → відсталий; відстаючий; недостающий → забраклий; бракуючий.
·
дієприслівниками — Человек, употребляющий грязную
пищу, может заболеть → Людина, вживаючи брудну
їжу, може занедужати; вживаючий.
·
іменниками з тим самим або іншим коренем — выступающий
[на митинге] → промовець; виступаючий; начинающий → початківець; починаючий.
·
іменниками-прикладками — несущее крыло → крило-носій; несуче
крило; митингующие
студенты → студенти-мітингарі; мітингуючі
сутуденти.
·
прикметниками зі словами щораз, чимраз, дедалі — нарастающие
давление → щораз
більший тиск; возрастающий спрос → дедалі
більший попит.
·
інколи можна замінити відповідним пасивним дієприкметником.
Водночас не відповідає дійсності і погляд, що активних
дієприкметників геть немає в українській літературній мові. Наприклад, такі
активні дієприкметники як «блукаючий», «зникаючий» та «сивіючий» знаходимо у
класиків: Михайла Коцюбинського,[29] Лесі Українки[30] та Івана Франка[31] відповідно. Їх наявність в українській
інтелігентській і письменницькій мові деякі мовознавці пояснюють впливом
російської[32] та польської літературних мов, або ж, як
можна бачити у Шевченковій мові, безпосередньо церковно-слов'янської.[21]
Також не слід думати, що в українській мові немає слів
прикметникового типу на -чий, -щий,
-ший, -мий. Такі слова є. Але багато з них вже втратили свої часові
відтінки й правлять тепер за звичайних прикметників, характеризуючи сталу
ознаку якоїсь речі чи істоти,[21] наприклад: бачу́чий,
летю́чий, маю́чий, роботя́щий, цілющий, колючий, палючий, пекучий і
т. ін.,[20] або за іменників, наприклад: ведучий.
Пасивні дієприкметники[ред. код]
Прямі відповідники пасивних дієприкметників російської мови із
суфіксами -ем- в
українській мові відсутні.[19] Їх можна передавати наступними способами:
·
за допомогою описової форми (называемый → що
(який) називається)
·
пасивними дієприкметниками недоконаного виду, якщо вони
утворюються з суфіксом -ува-, -юва- (получаемый → одержуваний, сравниваемый → порівнюваний)
·
дієприкметниками з суфіксом -ан- (называемый → називаний; обнаруживаемый → відкриваний, викриваний).
Активний та пасивний стан дієслова[ред. код]
·
Дієслова, що означають дію, спрямовану від її носія, вираженого
називним відмінком, на предмет, виражений знахідним відмінком без прийменника,
належать до активного стану: науковці вивчають
питання, робітники
ремонтують будинок, співак
виконував пісню, мама вмиває дитину, вітер
похилив дерево, друг зустрів друга.
·
Дієслова, що означають дію, спрямовану на предмет, виражений у
реченні називним відмінком, від її носія, названого орудним відмінком, належать
до пасивного стану:питання вивчається науковцями, будинок
ремонтується робітниками, пісня
виконувалася співаком. При цьому до перехідного дієслова приєднується
частка -ся і
воно втрачає свою перехідність.[33]
Пасивні дієслівні конструкції з часткою -ся характерні
для російської мови.[3] Українська мова, натомість, уникає пасивних
конструкцій. Тому слід, де це можливо, надавати перевагу дієсловам активного
стану над пасивними дієсловами.[33] Наприклад:
·
план складається комісією → комісія складає план
·
закид заперечується вірянами → віряни заперечують закид
·
окремо пишуться → окремо пишемо
·
дефіс не ставиться → дефіс не ставимо
·
об'єкт виділяється натиском → об'єкт виділяємо натиском, об'єкт
виділяють натиском тощо.
Немає коментарів:
Дописати коментар